ХУДОЖ
Ц
НИ
Ь
C
H
WAT
EM
TH
DR
AW
ФОТОПРОЄКТ ПРО
САМОБУТНІХ УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ ТА
АЛЬОНА ШЛАПАК ЖЕНЯ ЛІСНЯК ТАМАРА ОВРАХ
ІРИНА ШЕК ЛІЗА ЖДАНОВА НАДІЯ ХАРТ
ОЛЬГА АБРОСИМОВА
 
 
ПРО ПРОЕКТ
В Україні завжди було багато самобутніх цікавих художників
і художниць, які залишаються невідомими або ж маловідомими для українського суспільства. Більшість українців звикли шукати геніальних художників деінде, вивчати їхні роботи та надихатись ними, а на українських митців майже не звертають уваги.
Ми цікавимось українським мистецтвом тоді,
коли закордонні критики говорять про нього.
«Watch them draw»: фотопроєкт про самобутніх та абсолютно різних українських художників та художниць, який за допомогою фотографій заведе вас у майстерні художників, в їхнє робоче середовище та продемонструє неординарність та унікальність кожного з героїв та героїнь проєкту.
ПРО ПРОЕКТ
В Україні завжди було багато самобутніх цікавих художників
і художниць, які залишаються невідомими або ж маловідомими для українського суспільства. Більшість українців звикли шукати геніальних художників деінде, вивчати їхні роботи та надихатись ними, а на українських митців майже не звертають уваги. Ми цікавимось українським мистецтвом тоді, коли закордонні
критики говорять про нього.
«Watch them draw»: фотопроєкт про самобутніх українських художників та художниць, який за допомогою фотографій заведе вас у майстерні художників, в їхнє робоче середовище та продемонструє неординарність та унікальність кожного з героїв та героїнь проєкту.
Купуйте кохання з першого погляду
Купуйте кохання з першого погляду
МЕНІ 27. МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, Я ВИРІШИЛА СТАТИ ХУДОЖНИЦЕЮ ЩЕ ТОДІ, КОЛИ ХОДИЛА В ХУДОЖНЮ ШКОЛУ ТА ПАРАЛЕЛЬНО ЗАЙМАЛАСЯ ТАНЦЯМИ. У ПЕВНИЙ ПЕРІОД МЕНІ ПОТРІБНО БУЛО ЗРОБИТИ ВИБІР, ОСКІЛЬКИ Я НЕ ВСТИГАЛА. ПАМ’ЯТАЮ, ЯК Я, МАЛЕНЬКА ДИТИНА, СЕРЙОЗНО СИДІЛА Й ДУМАЛА ПРО ЦЕ. НАПЕВНО, ТОДІ Я ЗІБРАЛА У СЕБЕ В ГОЛОВІ, ЯК УСЕ ПРИБЛИЗНО МАЄ БУТИ.
І ОСЬ ДОСІ ЙДУ ЦИМ ШЛЯХОМ. ЯКЩО ВІДРАХОВУВАТИ МОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ З ХУДОЖНЬОЇ ШКОЛИ, ТО Я МАЛЮЮ ВЖЕ НАПЕВНО 15 РОКІВ.
Я,
АЛЬОНА
ШЛАПАК
У ЯКИХ СТИЛЯХ ВИ МАЛЮЄТЕ І ЧОМУ САМЕ?
Я не знаю, як це можна назвати якимось конкретним стилем, але думаю, я недалеко відійшла від академізму й реалізму. При цьому я намагаюся знайти свій стиль. На цьому етапі я не впевнена, що у мене це вийшло.
Я просто люблю легкість, і щоб усе на полотнах було дуже живо. Для мене це важливо.
У ЯКИХ СТИЛЯХ ВИ МАЛЮЄТЕ І ЧОМУ САМЕ?
Я не знаю, як це можна назвати якимось конкретним стилем, але думаю, я недалеко відійшла від академізму й реалізму. При цьому я намагаюся знайти свій стиль. На цьому етапі я не впевнена, що у мене це вийшло.
Я просто люблю легкість, і щоб усе на полотнах було дуже живо. Для мене це важливо.
ЧИ НАВЧАЛИСЬ ВИ У СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ ЗАКЛАДІ? МИТЦЮ ПОТРІБНА ХУДОЖНЯ ОСВІТА?
Так, вчилася. Я думаю, що художка — це несерйозно, у кого її немає? Потім був театрально-художній Дніпропетровський коледж, — там я провчилася чотири роки, а потім вступила до академії НАОМА ще на шість.
Мені здається більшість художників скаже, що освіта не потрібна. Утім для мене це було корисно. Думаю, це просто допомагає тобі робити щось, навчатися, не зупинятися й отримувати результати. Виходить, що у процесі навчання є час для розвитку. Якщо ти займаєшся паралельно чимось іншим, ти частіше відволікаєшся і не можеш стільки часу присвячувати мистецтву. От саме коли ти в академії, то в тебе весь простір лише для цього.
ЧИ ПОРІВНЮВАЛИ ВАШІ РОБОТИ З РОБОТАМИ ІНШИХ ХУДОЖНИКІВ? ЦЕ НЕПРИЄМНО?
Так, буквально нещодавно. Насправді мене це якось двояко зачепило: мені було й приємно, тому що мені подобався цей художник, а з іншого боку це відразу змусило думати, що в мене немає свого «я». Я там таку дискусію провела з людиною, яка мені написала це! Але досі не знаю, як сама до цього ставлюся.

ЩО ВИ НІКОЛИ НЕ НАМАЛЮЄТЕ?

Те, що мене не надихає. Щось конкретне не можу назвати, складно сказати щось предметне. Але я просто не намалюю те, що мені не близьке, те, чого я не розумію. Можливо, це занадто об'ємно.

ЩО ВИ НІКОЛИ НЕ НАМАЛЮЄТЕ?

Те, що мене не надихає. Щось конкретне не можу назвати, складно сказати щось предметне. Але я просто не намалюю те, що мені не близьке, те, чого я не розумію. Можливо, це занадто об'ємно.

ЧИ ПОТРІБЕН МИСТЕЦТВУ ТЕКСТ?
Ну, напевно, зараз так. Я бачу, що в наш час текст дуже потрібен, люди жадають його. Іноді й самі художники із задоволенням його пишуть. Буває, що просто ти як художник, не відразу розумієш, для чого він, все і так відчувається. Адже ти в першу чергу художник: ти прийшов до цього, щоб писати картини, а не тексти. Напевно, якби художники хотіли писати тексти, вони б пішли в письменники.
ЧИ ПОТРІБЕН МИСТЕЦТВУ ТЕКСТ?
Ну, напевно, зараз так. Я бачу, що в наш час текст дуже потрібен, люди жадають його. Іноді й самі художники із задоволенням його пишуть. Буває, що просто ти як художник, не відразу розумієш, для чого він, все і так відчувається. Адже ти в першу чергу художник: ти прийшов до цього, щоб писати картини, а не тексти. Напевно, якби художники хотіли писати тексти, вони б пішли в письменники.
НАЙБІЛЬШ НЕЗВИЧНА ПОХВАЛА КАРТИНІ?
Для мене завжди дуже приємно, коли мій чоловік каже: «Не продавай цю роботу». Для мене це означає щось на кшталт: «Значить, вона непогана, залишимо її в себе та нікому не віддамо». Думаю, ось ця похвала.
ВИ ПРОДАВАЛИ СВОЇ РОБОТИ ЗА КОРДОН?

У мене якраз-таки майже всі продажі за кордоном. Я зареєстрована на спеціальних сайтах, на яких у мене купують іноземці. Я досить замкнута людина, і для мене показати комусь своє мистецтво та ще й назвати його ціну — це стрес. А так я зареєструвалася, вказала всі параметри, як у магазині. Мені здається, це ще й дуже чесно, оскільки одразу видно, що ти не вигадуєш ціну для конкретної людини. І мені не потрібно червоніти й говорити: «Ось це стільки коштує, але я можу вам зробити знижку». Мене це досі сильно бентежить, хоча й не повинно після стількох років роботи. Думаю, настав час бути більш впевненою, але поки мені простіше знаходити відгук за кордоном. Можливо, я просто тут ще мало кому показую свою творчість.

ВИ ПРОДАВАЛИ СВОЇ РОБОТИ ЗА КОРДОН?

У мене якраз-таки майже всі продажі за кордоном. Я зареєстрована на спеціальних сайтах, на яких у мене купують іноземці. Я досить замкнута людина, і для мене показати комусь своє мистецтво та ще й назвати його ціну — це стрес. А так я зареєструвалася, вказала всі параметри, як у магазині. Мені здається, це ще й дуже чесно, оскільки одразу видно, що ти не вигадуєш ціну для конкретної людини. І мені не потрібно червоніти й говорити: «Ось це стільки коштує, але я можу вам зробити знижку». Мене це досі сильно бентежить, хоча й не повинно після стількох років роботи. Думаю, настав час бути більш впевненою, але поки мені простіше знаходити відгук за кордоном. Можливо, я просто тут ще мало кому показую свою творчість.

ЧИ ДУМАЄТЕ ВИ, ЩО ЗА КОРДОНОМ ЛЕГШЕ БУТИ ЛЮДИНОЮ МИСТЕЦТВА?
Ну, я навіть не знаю. Там інша школа, люди виконують якісь інші завдання. За моїми відчуттями, за кордоном більша кількість людей може дозволити собі купити мистецтво. Мені здається, у цьому єдина проблема. А так я себе чудово і в Україні відчуваю, мені тут комфортно і здорово. Просто потрібно знайти людей, які змогли б підтримати мене локально, але поки я знайшла небагато таких. У мене є знайомі, які лише в Україні продають свої роботи, тому кожен просто знаходить свого глядача.

ПРО ЩО ВАШЕ МИСТЕЦТВО? ПРО ІДЕАЛИ І ЩОСЬ ВИСОКЕ, ЧИ ПРО РЕАЛЬНІСТЬ ТА БУДЕННІСТЬ?

Я намагаюся балансувати. У мене є серія про Адама і Єву, яка називається «Білий налив», але там скоріше не про героїв як таких, а про відносини між людьми в наш час.
Намагаюся висвітлювати сучасну проблематику. У цілому, я намагаюся вводити все паралельно: щоб це було приємно. Тому що мій живопис швидше про радісне, про позитивне, але при цьому я намагаюся зробити його й глибоким. Напевно це, до речі, легше зчитати з текстом. Не впевнена, що люди завжди мене розуміють.

ПРО ЩО ВАШЕ МИСТЕЦТВО? ПРО ІДЕАЛИ І ЩОСЬ ВИСОКЕ, ЧИ ПРО РЕАЛЬНІСТЬ ТА БУДЕННІСТЬ?

Я намагаюся балансувати. У мене є серія про Адама і Єву, яка називається «Білий налив», але там скоріше не про героїв як таких, а про відносини між людьми в наш час.
Намагаюся висвітлювати сучасну проблематику. У цілому, я намагаюся вводити все паралельно: щоб це було приємно. Тому що мій живопис швидше про радісне, про позитивне, але при цьому я намагаюся зробити його й глибоким. Напевно це, до речі, легше зчитати з текстом. Не впевнена, що люди завжди мене розуміють.
ЯКУ ПОРАДУ ВИ Б ДАЛИ ПОТЕНЦІЙНОМУ ПОКУПЦЮ?
Насправді це так дивно, що у мене часто купують портрети. Для мене це завжди здивування: може, вони комусь когось нагадують.
Я думаю, найперше, що потрібно робити — це ходити на виставки. Це цікаво, виховує смак і дає можливість зрозуміти, що тобі взагалі подобається.
Це важливо: усвідомити, що конкретно вам близько, в які роботи ви
закохуєтеся. Не можна купувати заради того, щоб просто мати мистецтво. Купуйте любов з першого погляду. І тоді все буде. Але для цього потрібно споглядати, щоб розуміти, що взагалі є.

РОЗСЛАБТЕСЯ ТА СПРОБУЙТЕ ВИБУДУВАТИ ЗВ’ЯЗОК З КОНКРЕТНОЮ РОБОТОЮ

РОЗСЛАБТЕСЯ ТА СПРОБУЙТЕ ВИБУДУВАТИ ЗВ’ЯЗОК З КОНКРЕТНОЮ РОБОТОЮ

МЕНІ 27. Я НЕ ВИРІШУВАВ ЧИ СТАВАТИ МЕНІ ХУДОЖНИКОМ. У МЕНЕ, В ЦЬОМУ ПЛАНІ, НЕ БУЛО ВИБОРУ. З САМОГО ДИТИНСТВА Я МАЛЮВАВ, ХОДИВ ПО РІЗНИХ ХУДОЖНІХ ШКОЛАХ І СТАТИ ХУДОЖНИКОМ БУЛА МОЄЮ KILLER FEATURE. Я ЗАВЖДИ ВМІВ ЩОСЬ КЛАСНО НАМАЛЮВАТИ. МАЛЮЮ ВІДТОДІ, ЯК НАВЧИВСЯ ЩОСЬ ТРИМАТИ В РУКАХ, Й ДОСІ ЦИМ ЗАЙМАЮСЬ.
Я,
ЖЕНЯ
Л.I.СНЯК
У ЯКИХ СТИЛЯХ ВИ МАЛЮЄТЕ І ЧОМУ САМЕ?
Гаразд, це буде найскладніше для мене запитання. Я абстракціоніст. Хоча, ці кордони абстракції, — ну його. Я сам з собою сперечаюся щодо цього, і досі не розв'язав це питання. За загальноприйнятими правилами, я — абстракціоніст. І в принципі, у творчому колі, якщо хтось мене знає, то знає як абстракціоніста. Тому на цьому етапі своєї творчості так і скажу.
У ЯКИХ СТИЛЯХ ВИ МАЛЮЄТЕ І ЧОМУ САМЕ?
Гаразд, це буде найскладніше для мене запитання. Я абстракціоніст. Хоча, ці кордони абстракції, — ну його. Я сам з собою сперечаюся щодо цього, і досі не розв'язав це питання. За загальноприйнятими правилами, я — абстракціоніст. І в принципі, у творчому колі, якщо хтось мене знає, то знає як абстракціоніста. Тому на цьому етапі своєї творчості так і скажу.

ЧИ НАВЧАЛИСЬ ВИ У СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ ЗАКЛАДІ? МИТЦЮ ПОТРІБНА ХУДОЖНЯ ОСВІТА?

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ, МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС!
Не довчився там до кінця всього пів року. Кинув це дурне місце. Як на мене, навчання там — пуста трата часу. В академії можна навчатися півтора року, а далі там починається якесь марення. Я вчився там більше, аніж потрібно, але папірець про фінал так і не отримав. За пів року до кінця навчання я не витримав, і сказав, що мені вже занадто, вистачить, крапка.
Навчання у художньому виші потрібне, якщо це технічна історія, яка вимагає великого технічного досвіду. Наприклад, якщо ви збираєтесь займатися фресками, вітражами або якоюсь мозаїкою, — тоді так, можна повчитись. Але цьому потрібно навчатися десь декілька місяців, а не ось ці ось чотири-п'ять років.


ЧИ НАВЧАЛИСЬ ВИ У СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ ЗАКЛАДІ? МИТЦЮ ПОТРІБНА ХУДОЖНЯ ОСВІТА?

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ, МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС!
Не довчився там до кінця всього пів року. Кинув це дурне місце. Як на мене, навчання там — пуста трата часу. В академії можна навчатися півтора року, а далі там починається якесь марення. Я вчився там більше, аніж потрібно, але папірець про фінал так і не отримав. За пів року до кінця навчання я не витримав, і сказав, що мені вже занадто, вистачить, крапка.
Навчання у художньому виші потрібне, якщо це технічна історія, яка вимагає великого технічного досвіду. Наприклад, якщо ви збираєтесь займатися фресками, вітражами або якоюсь мозаїкою, — тоді так, можна повчитись. Але цьому потрібно навчатися десь декілька місяців, а не ось ці ось чотири-п'ять років.

Хмм, ти знаєш, не знаю чому, але експертно — ні. Бували якісь порівняння, але ці порівняння на рівні «дворових розборок».
Думаю, що порівняння — це нормально, терпимо. Якщо це робить людина, яка більш-менш розуміє, що говорить, то без проблем. Але якщо це якісь дурниці у коментарях в інтернеті, на кшталт «ти це у того змалював, а це в іншого», то я просто не звертав би уваги. А експертну оцінку я завжди радий почути.
ЧИ ПОРІВНЮВАЛИ ВАШІ РОБОТИ З РОБОТАМИ ІНШИХ
ХУДОЖНИКІВ? ЦЕ НЕПРИЄМНО?
Все, крім того, що я хочу. Нізащо не намалюю, не напишу, не зроблю нічого, крім того, в чому я сам відчуваю потребу.
Я звичайно створював кілька робіт на замовлення, але це були замовлення дуже лояльні, ввічливі, акуратні та поважні. Я малював для людей, які вже купували мої роботи, стали моїми колекціонерами. Вони мені ніколи не диктували що я повинен робити. Але якщо з боку замовника йдуть обмеження типу “зроби мені світлу, темну, зроби червону”, то я, звичайно, кажу “ні”. Так що у мене взагалі не виходить робити нічого, крім того, що мені потрібно.
ЩО ВИ НІКОЛИ НЕ НАМАЛЮЄТЕ?
ЧИ ПОТРІБЕН МИСТЕЦТВУ ТЕКСТ?
Не завжди. Різні роботи вимагають різного підходу. Є роботи, які не вимагають тексту, тобто artist statement, а є ті, у яких опис є частиною роботи.
Спробую пояснити з прикладами. Картинам абстракціоніста минулого століття Сая Твомблі (я великий його фанат) не потрібен опис, тому що, у його випадку, роботи самі з усім справляються. А якщо роздивлятись твори будь-якого з концептуалістів минулого століття, то без тексту вони не працюють, там — це важлива частина роботи. Іноді, текст, це повноцінна, рівноцінна візуальній, складова.
Ну, я саме цим і займаюся, це моя робота. Лише в кінці минулого року я познайомився з дилером в Україні, і ми трошки попрацювали разом. А до цього знайомства у мене всього два рази купували роботи українські колекціонери, при тому що я вже 3-4 роки відправляю картини за кордон, і живу виключно на ці гроші. Мені не доводиться підробляти деінде, щоб забезпечувати себе.
НАЙБІЛЬШ НЕЗВИЧНА ПОХВАЛА КАРТИНІ?
ВИ ПРОДАВАЛИ СВОЇ РОБОТИ ЗА КОРДОН?
Не можу нічого такого екстравагантного згадати, все стандартно, — мене хвалять.
ЧИ ДУМАЄТЕ ВИ, ЩО ЗА КОРДОНОМ ЛЕГШЕ БУТИ ЛЮДИНОЮ МИСТЕЦТВА?
Звичайно, за кордоном легше. По-перше, в Україні складна ситуація як з артринком, так і з культурним розвитком. Публіка не надивлена, не начитана. По-друге, якщо дивитись через мою призму абстракціоніста, то люди з Європи та Америки це вже звикли до абстракцій, це вже в їхньому полі зору 50-60. А у нашого глядача цей напрям досі викликає обурення, — “намазав, наляпав”. А про ціни ми взагалі вже не говоримо. Люди в Україні не звикли витрачати гроші на мистецтво, це теж зрозуміло.
ЧИ ДУМАЄТЕ ВИ, ЩО ЗА КОРДОНОМ ЛЕГШЕ БУТИ ЛЮДИНОЮ МИСТЕЦТВА?
Звичайно, за кордоном легше. По-перше, в Україні складна ситуація як з артринком, так і з культурним розвитком. Публіка не надивлена, не начитана. По-друге, якщо дивитись через мою призму абстракціоніста, то люди з Європи та Америки це вже звикли до абстракцій, це вже в їхньому полі зору 50-60. А у нашого глядача цей напрям досі викликає обурення, — “намазав, наляпав”. А про ціни ми взагалі вже не говоримо. Люди в Україні не звикли витрачати гроші на мистецтво, це теж зрозуміло.
Точно не про буденність. Якщо сказати в декількох словах, то мої роботи про те, що глядач ніколи не бачив і не відчував раніше. Я намагаюся працювати в цю сторону, намагаюся зробити щось таке, чого не побачиш десь іще.
ПРО ЩО ВАШЕ МИСТЕЦТВО? ПРО ІДЕАЛИ І ЩОСЬ ВИСОКЕ, ЧИ ПРО РЕАЛЬНІСТЬ ТА БУДЕННІСТЬ?
ЯКУ ПОРАДУ ВИ Б ДАЛИ ПОТЕНЦІЙНОМУ ПОКУПЦЮ?
Менше думати — брати й розбиратися. Прочитати декілька книжок, послухати декілька лекцій, спробувати розслабитися біля робіт, які ніби не розумієш. Знаєте, є складні роботи, багаторівневі, біля яких не підготовлений глядач починає бояться, не захоче вішати собі на стіну. Розслабтеся та спробуйте вибудувати зв’язок з конкретною роботою. Нехай це інсталяція, нехай це щось з «пінчучки». Потрібно забути, що ви чогось не розумієте, чогось не знаєте і просто відчувати.

КОНСУЛЬТУЙТЕСЯ З.I СПЕЦ.IАЛ.I.СТАМИ

КОНСУЛЬТУЙТЕСЯ З.I СПЕЦ.IАЛ.I.СТАМИ

РОКІВ МЕНІ БАГАТО, ПОВНИХ 66. Я МАЛЮЮ, МАБУТЬ, ЩЕ З ДИТИНСТВА, РОКІВ З 12. У ШКОЛІ ГАЗЕТИ МАЛЮВАЛА ВСІЛЯКІ: ТО ДО НОВОГО РОКУ, ТО ДО ІНШОГО СВЯТА, ТО ПОРТРЕТИ. НУ ТАКЕ, ЩО ПОПАДАЛОСЯ В КЛАСІ, ТЕ Я Й МАЛЮВАЛА. ТОМУ МАЛЮЮ ВЖЕ ПОНАД 50 РОКІВ.
Я,
ТАМАРА
ОВРАХ
У ЯКИХ СТИЛЯХ ВИ МАЛЮЄТЕ І ЧОМУ САМЕ?
За історію своєї творчості я займалася і скульптурою, і живописом, і всім іншим. Половину життя працювала з керамікою, поки була можливість, — колись у нас була база на баранівському фарфоровому заводі, де ми з чоловіком виконували монументальні панно та скульптуру. Потім цей завод сам себе пережив, і ми з чоловіком почали робити пам'ятники, дошки та різні монументальні декоративні речі. З часом я і від цього відійшла, адже сини підросли й чоловікові почали вже вони допомагати. А я серйозно захопилася живописом, і до сьогодні ним займаюсь. Вже важко стало глину носити — пам’ятники хай молоді хлопці роблять.
У ЯКИХ СТИЛЯХ ВИ МАЛЮЄТЕ І ЧОМУ САМЕ?
За історію своєї творчості я займалася і скульптурою, і живописом, і всім іншим. Половину життя працювала з керамікою, поки була можливість, — колись у нас була база на баранівському фарфоровому заводі, де ми з чоловіком виконували монументальні панно та скульптуру. Потім цей завод сам себе пережив, і ми з чоловіком почали робити пам'ятники, дошки та різні монументальні декоративні речі. З часом я і від цього відійшла, адже сини підросли й чоловікові почали вже вони допомагати. А я серйозно захопилася живописом, і до сьогодні ним займаюсь. Вже важко стало глину носити — пам’ятники хай молоді хлопці роблять.
ЧИ НАВЧАЛИСЬ ВИ У СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ ЗАКЛАДІ? МИТЦЮ ПОТРІБНА ХУДОЖНЯ ОСВІТА?
Свого часу я закінчила Львівську національну академію мистецтв, факультет декоративно-прикладного мистецтва за спеціальністю образотворче мистецтво, відділ кераміки. Як на мене, то освіта стовідсотково потрібна. Завжди видно, коли художник без освіти. Взагалі мало самородків, які дійсно стали професіоналами. Хоч зараз є багато таких, хто малює зовсім без освіти, але вони у більшості вважають себе дизайнерами та працюють майже з усіма видами мистецтв. Часто оформлюють квартири, малюють у місті. Іноді вдало, іноді зовсім невдало. А для художника вища освіта обов‘язково потрібна.
ЧИ ПОРІВНЮВАЛИ ВАШІ РОБОТИ З РОБОТАМИ ІНШИХ ХУДОЖНИКІВ? ЦЕ НЕПРИЄМНО?
Ну як вам сказати, народ постійно порівнює. Особливо коли на виставці висять роботи, а люди дивляться та висловлюють свої думки: «О, а це схоже на те, а тут вона щось недоробила, а тут краще». Але кожна картина сама по собі цікава та унікальна, я вважаю.
ЩО ВИ НІКОЛИ НЕ НАМАЛЮЄТЕ?
Ніколи б не намалювала роботи політичного характеру, взагалі не люблю щось подібне.
ЩО ВИ НІКОЛИ НЕ НАМАЛЮЄТЕ?
Ніколи б не намалювала роботи політичного характеру, взагалі не люблю щось подібне.

ЧИ ПОТРІБЕН МИСТЕЦТВУ ТЕКСТ?

Я думаю, що мистецтву текст не потрібен. Людина повинна розуміти, дивитися і відчувати. І навіть, якщо хтось каже, що йому подобається картина, але він не розуміє, що вона означає — значить, вже добре.


ЧИ ПОТРІБЕН МИСТЕЦТВУ ТЕКСТ?

Я думаю, що мистецтву текст не потрібен. Людина повинна розуміти, дивитися і відчувати. І навіть, якщо хтось каже, що йому подобається картина, але він не розуміє, що вона означає — значить, вже добре.

НАЙБІЛЬШ НЕЗВИЧНА ПОХВАЛА КАРТИНІ?
Була нещодавно похвала від знайомого видавця. Він так цікаво сказав, я навіть здивувалася: «там у тебе такий шедевр на виставці висить. Я подивився один раз і ще три рази підходив, щоб прочитати автора картини, бо не міг повірити, що це ти». А там був якийсь натюрморт з пляшками, типу он тієї роботи (вказує на картину). Я завжди як щось шукаю, то пробую на двох полотнах. Ну приємно: ясно, що приємно.
ВИ ПРОДАВАЛИ СВОЇ РОБОТИ ЗА КОРДОН?
Так, досить багато.
ЧИ ДУМАЄТЕ ВИ, ЩО ЗА КОРДОНОМ ЛЕГШЕ БУТИ ЛЮДИНОЮ МИСТЕЦТВА?
Їм точно не легше там працювати, але річ у тому, що якщо ти художник за кордоном, то вже маєш якусь вагу, вже чогось досягнув, вже цінуєшся. Якщо закордонні художники працюють — вони мають, на що творити. А в Україні, якщо щось не продав чи чогось не зробив, то вже не маєш грошей на мистецтво. Ми з чоловіком хоч маємо пенсію, а мої сини вже кажуть: «Нащо нам це мистецтво, як недостатньо коштів на повноцінне життя». І все, і роби що хочеш.
ПРО ЩО ВАШЕ МИСТЕЦТВО? ПРО ІДЕАЛИ І ЩОСЬ ВИСОКЕ, ЧИ ПРО РЕАЛЬНІСТЬ ТА БУДЕННІСТЬ?
Скоріше про буденність та реальність. Я намагаюсь писати свої картини й декоративно, й реалістично. В моїх роботах можна часто побачити натуралістичні квіти та пейзажі. Дуже люблю писати натюрморти: там вазочки, пляшечки. Але іноді більше роблю натяк на декоративність.
ПРО ЩО ВАШЕ МИСТЕЦТВО? ПРО ІДЕАЛИ І ЩОСЬ ВИСОКЕ, ЧИ ПРО РЕАЛЬНІСТЬ ТА БУДЕННІСТЬ?
Скоріше про буденність та реальність. Я намагаюсь писати свої картини й декоративно, й реалістично. В моїх роботах можна часто побачити натуралістичні квіти та пейзажі. Дуже люблю писати натюрморти: там вазочки, пляшечки. Але іноді більше роблю натяк на декоративність.
ЯКУ ПОРАДУ ВИ Б ДАЛИ ПОТЕНЦІЙНОМУ ПОКУПЦЮ?
Якось була ситуація, коли одні люди замовили кераміку до свого дизайнерського будинку. І я помітила, що у вітальні висить жахливий пейзаж із обробленого бурштину. Хай з бурштину роблять намисто, персні та браслети, а не пейзажі. Рекомендую радитись із дизайнерами. Консультуйтеся зі спеціалістами, якщо хочете доповнити свій інтер‘єр картиною та дізнатись, що пасувало б саме вашій оселі. Дуже часто люди цього не розуміють.
В.i.днайд.i.ть у соб.i художника
В.i.днайд.i.ть у соб.i художника
МЕНІ 29 РОКІВ. ДЕСЬ НА ТРЕТЬОМУ КУРСІ КОЛЕДЖУ Я ЗРОЗУМІЛА, ЩО ХОЧУ СТАТИ ХУДОЖНИЦЕЮ. ЯКЩО ЗАНУРИТИСЬ У СПОГАДИ, ТО Я МАЛЮВАЛА ЗАВЖДИ, СКІЛЬКИ СЕБЕ ПАМ‘ЯТАЮ. ОЛІВЕЦЬ У РУКАХ ТА МАСЛЯНІ ФАРБИ, — ЦЕ БУЛО ЩЕ В ДИТИНСТВІ, БО МІЙ ДІДУСЬ МАЛЮВАВ. А ПРОФЕСІЙНО ПОЧАЛА ЗАЙМАТИСЬ ЖИВОПИСОМ ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ НАВЧАННЯ: МАЛЮЮ ВЖЕ ПОНАД 10 РОКІВ.
Я,
I.РИНА
ШЕК
У ЯКИХ СТИЛЯХ ВИ МАЛЮЄТЕ І ЧОМУ САМЕ?
Складно відповісти на це запитання, тому що зараз мій стиль і бачення ще формуються. Я досі вважаю себе молодою художницею та не впевнена, чи можу сказати що вже працюю в якомусь одному стилі. Десять років писала маслом у реалізмі, а нещодавно абсолютно закохалась у суху пастель та навіть почала приписувати себе до пастелістів.
У ЯКИХ СТИЛЯХ ВИ МАЛЮЄТЕ І ЧОМУ САМЕ?
Складно відповісти на це запитання, тому що зараз мій стиль і бачення ще формуються. Я досі вважаю себе молодою художницею та не впевнена, чи можу сказати що вже працюю в якомусь одному стилі. Десять років писала маслом у реалізмі, а нещодавно абсолютно закохалась у суху пастель та навіть почала приписувати себе до пастелістів.
ЧИ НАВЧАЛИСЬ ВИ У СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ ЗАКЛАДІ? МИТЦЮ ПОТРІБНА ХУДОЖНЯ ОСВІТА?
Я навчалась в Черкаському художньо-технічному коледжі на молодшого спеціаліста по художньому розпису. Там я отримала дуже багато академічних знань про будову й людські пропорції. Я знаю багато художників, які професійно займаються мистецтвом без освіти, тому це не обов’язково. Але на мою думку, необхідно поглиблювати свої знання, коли в цьому є потреба. З розумінням академічного малюнку буде легше зображати, не буде перешкод у виборі сюжету.
ЧИ ПОРІВНЮВАЛИ ВАШІ РОБОТИ З РОБОТАМИ ІНШИХ ХУДОЖНИКІВ? ЦЕ НЕПРИЄМНО?
На початку порівнювали. Тоді я була молодшою й це було не дуже приємно. Але тоді було більше критики, аніж порівнянь з роботами інших художників. Зараз мене би це зовсім не ображало.
ЩО ВИ НІКОЛИ НЕ НАМАЛЮЄТЕ?
Ой, я так ніколи не кажу, це дуже погана стежка! Я колись говорила, що ніколи не малюватиму пейзажі. «Хто взагалі може малювати пейзажі?! Це ж так нецікаво, природа створила, а ти береш і перемальовуєш», — як бачите, оці пейзажі мої. Близько десяти років я малювала лише портрети олійними фарбами й взагалі не думала про щось інше. Тому я допускаю, що можу намалювати все.
ЩО ВИ НІКОЛИ НЕ НАМАЛЮЄТЕ?
Ой, я так ніколи не кажу, це дуже погана стежка! Я колись говорила, що ніколи не малюватиму пейзажі. «Хто взагалі може малювати пейзажі?! Це ж так нецікаво, природа створила, а ти береш і перемальовуєш», — як бачите, оці пейзажі мої. Близько десяти років я малювала лише портрети олійними фарбами й взагалі не думала про щось інше. Тому я допускаю, що можу намалювати все.
ЧИ ПОТРІБЕН МИСТЕЦТВУ ТЕКСТ?
Думаю, що потрібен. Інколи за картиною ховається така величезна історія! Контекст дуже важливий, завжди. Є прохідні роботи, коли просто малюєш квіти для відпрацювання техніки, а є роботи ключові, сублімаційні, коли вкладаєш у них дуже багато власних переживань. Ось до таких робіт я б дуже хотіла бачити й самостійно писати текст. Інколи це дуже складно, адже потрібно розкривати душу публіці. Кожен сприймає роботи крізь свої фільтри.
ЧИ ПОТРІБЕН МИСТЕЦТВУ ТЕКСТ?
Думаю, що потрібен. Інколи за картиною ховається така величезна історія! Контекст дуже важливий, завжди. Є прохідні роботи, коли просто малюєш квіти для відпрацювання техніки, а є роботи ключові, сублімаційні, коли вкладаєш у них дуже багато власних переживань. Ось до таких робіт я б дуже хотіла бачити й самостійно писати текст. Інколи це дуже складно, адже потрібно розкривати душу публіці. Кожен сприймає роботи крізь свої фільтри.

НАЙБІЛЬШ НЕЗВИЧНА ПОХВАЛА КАРТИНІ?

Найбільш незвичною можу назвати навіть не похвалу, а цілу ситуацію, яка відбулась 5 років тому. У мене був досвід малювання портретів туристам в одному курортному місті. Я працювала поряд з художником, який протягом десяти років малював портрети-шаржі, а я малювала в реалізмі і робила це досить швидко. Той чоловік завжди займав конкретне місце, але одного дня він не приїхав працювати, і я зайняла його місце. Дуже багато людей зібралось, щоб подивитись, як я малюю портрет дівчини. І в кінці, коли я його закінчила, усі ці люди почали аплодували. Ось це, напевно, було найкрутішим.

НАЙБІЛЬШ НЕЗВИЧНА ПОХВАЛА КАРТИНІ?

Найбільш незвичною можу назвати навіть не похвалу, а цілу ситуацію, яка відбулась 5 років тому. У мене був досвід малювання портретів туристам в одному курортному місті. Я працювала поряд з художником, який протягом десяти років малював портрети-шаржі, а я малювала в реалізмі і робила це досить швидко. Той чоловік завжди займав конкретне місце, але одного дня він не приїхав працювати, і я зайняла його місце. Дуже багато людей зібралось, щоб подивитись, як я малюю портрет дівчини. І в кінці, коли я його закінчила, усі ці люди почали аплодували. Ось це, напевно, було найкрутішим.
ВИ ПРОДАВАЛИ СВОЇ РОБОТИ ЗА КОРДОН?
Я скоріше монетизую свої знання: спрямовую фокус на навчання інших та викладання. У мене була виставка за кордоном, і певний час я виставляла свої роботи в галереях. Але там жодну картину не продала. Тоді я для себе вирішила, цей шлях не дуже мені підходить.

ЧИ ДУМАЄТЕ ВИ, ЩО ЗА КОРДОНОМ ЛЕГШЕ БУТИ ЛЮДИНОЮ МИСТЕЦТВА?

Я декілька років жила в Італії. Мої роботи були в галереях Флоренції, і можу сказати, що взагалі не легше. Насправді не важливо, де ти живеш, зараз ти можеш подати свої роботи та заявки на міжнародні конкурси, надіславши туди фотографію, відправивши туди свої роботи, не обов’язково бути присутнім. Знаю художницю, яка бере участь у бієнале, і за кордоном активно продає роботи, і сама не завжди присутня там. Тому вважаю, що важливіше — те, скільки ти приділяєш часу: брати участь у закордонних виставках, ярмарках тощо. Є багато організаційних питань, які не мають нічого спільного з мистецтвом. А художники зазвичай творчі люди, які не готові бути організаторами. Для мене це просто катастрофа: я такого дуже не люблю. А ще не люблю підшукувати спеціальну обробку для дерева, щоб терміти дорогою не зжерли картини.

ЧИ ДУМАЄТЕ ВИ, ЩО ЗА КОРДОНОМ ЛЕГШЕ БУТИ ЛЮДИНОЮ МИСТЕЦТВА?

Я декілька років жила в Італії. Мої роботи були в галереях Флоренції, і можу сказати, що взагалі не легше. Насправді не важливо, де ти живеш, зараз ти можеш подати свої роботи та заявки на міжнародні конкурси, надіславши туди фотографію, відправивши туди свої роботи, не обов’язково бути присутнім. Знаю художницю, яка бере участь у бієнале, і за кордоном активно продає роботи, і сама не завжди присутня там. Тому вважаю, що важливіше — те, скільки ти приділяєш часу: брати участь у закордонних виставках, ярмарках тощо. Є багато організаційних питань, які не мають нічого спільного з мистецтвом. А художники зазвичай творчі люди, які не готові бути організаторами. Для мене це просто катастрофа: я такого дуже не люблю. А ще не люблю підшукувати спеціальну обробку для дерева, щоб терміти дорогою не зжерли картини.
ПРО ЩО ВАШЕ МИСТЕЦТВО ? ПРО ІДЕАЛИ І ЩОСЬ ВИСОКЕ, ЧИ ПРО РЕАЛЬНІСТЬ ТА БУДЕННІСТЬ?
Раніше моє мистецтво було про сублімацію й про те, щоби вкладати в роботу емоції та почуття. В мене навіть була персональна виставка з серією робіт, яка так і називалась «Емоції і почуття через жіночий портрет». Але зараз я скоріше вже відійшла від цієї теми і просто малюю те, що мені хочеться, у пошуках свого шляху.
ЯКУ ПОРАДУ ВИ Б ДАЛИ ПОТЕНЦІЙНОМУ ПОКУПЦЮ?
Віднайдіть у собі художника, тому що картину не обов’язково купувати, її можна намалювати самому. До мене насправді приходить багато людей, які дуже гарно малюють. Зараз вони часто прикрашають квартири своїми роботами, і мені реально приємно бачити, як вони ростуть. Багатьом здається, що художник — це людина, яка обов’язково повинна мати диплом, але кожен може малювати на прекрасному рівні.
Якщо хочеться, то хочеться
Якщо хочеться, то хочеться
МЕНІ 26 РОКІВ. МЕНІ ПОДОБАЛОСЯ МАЛЮВАТИ ЩЕ З ДИТИНСТВА. АЛЕ СВІДОМО Я ВИРІШИЛА СТАТИ ХУДОЖНИЦЕЮ ПО ЗАКІНЧЕННЮ ШКОЛИ. ДЕСЬ В 10 КЛАСІ, КОЛИ МЕНІ БУЛО 15. ТОМУ МАЛЮЮ ВЖЕ БЛИЗЬКО 10 РОКІВ.
Я,
ЛIЗА
ЖДАНОВА

У ЯКИХ СТИЛЯХ ВИ МАЛЮЄТЕ І ЧОМУ САМЕ?

Свій стиль я досі не можу визначити, це щось інтуїтивне. Раніше я захоплювалась фігуративом вперемішку з абстракціями, дуже сильно. Зараз дуже модно ставити хештег #AbstractFigurative — то в мене щось схоже.

У ЯКИХ СТИЛЯХ ВИ МАЛЮЄТЕ І ЧОМУ САМЕ?

Свій стиль я досі не можу визначити, це щось інтуїтивне. Раніше я захоплювалась фігуративом вперемішку з абстракціями, дуже сильно. Зараз дуже модно ставити хештег #AbstractFigurative — то в мене щось схоже.
ЧИ НАВЧАЛИСЬ ВИ У СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ ЗАКЛАДІ? МИТЦЮ ПОТРІБНА ХУДОЖНЯ ОСВІТА?
Так, я отримала ступінь магістра у Львівській національній академії мистецтв. Навчалася там шість з половиною років, можливо навіть сім, на спеціальності монументальний живопис. Напевно, освіта всім потрібна, але за нею точно не потрібно йти в спеціалізовані навчальні заклади, зараз усе і так доступно. Хоча залежить від того, чим ти хочеш займатись: якщо це щось, пов‘язане з ремеслом — потрібно хоча б дізнатися, як це робиться. Але я, за те, щоб усі робили те, що хочуть, а там вже час покаже.

ЧИ ПОРІВНЮВАЛИ ВАШІ РОБОТИ З РОБОТАМИ ІНШИХ ХУДОЖНИКІВ? ЦЕ НЕПРИЄМНО?

Так, коли в мене був конкретно рожевий період у творчості, мене порівнювали з Владою Ралко. Але це було епізодично — лише тоді, коли я малювала рожевий фігуратив.
Мене це не ображало. Мені подобається ця авторка, тому це навіть певною мірою лестило. Я бачу конкретну різницю в роботах, тому сприймаю такі коментарі як інформацію, і все. Люди, які розбираються в живописі, все одно розуміють, що це зовсім різні історії.


ЧИ ПОРІВНЮВАЛИ ВАШІ РОБОТИ З РОБОТАМИ ІНШИХ ХУДОЖНИКІВ? ЦЕ НЕПРИЄМНО?

Так, коли в мене був конкретно рожевий період у творчості, мене порівнювали з Владою Ралко. Але це було епізодично — лише тоді, коли я малювала рожевий фігуратив.
Мене це не ображало. Мені подобається ця авторка, тому це навіть певною мірою лестило. Я бачу конкретну різницю в роботах, тому сприймаю такі коментарі як інформацію, і все. Люди, які розбираються в живописі, все одно розуміють, що це зовсім різні історії.

ЩО ВИ НІКОЛИ НЕ НАМАЛЮЄТЕ?
Напевно я не можу відповісти на це запитання. Мені здається, що я вже можу і хочу малювати все. У житті стільки всього відбувається, таке колосальне різноманіття подій. І все це в думках, в голові. Ні, я би вже все разом малювала! Це був би карнавал усього, що можна уявити в житті.
ЧИ ПОТРІБЕН МИСТЕЦТВУ ТЕКСТ?
Обов‘язково, у цьому точно є потреба. У сучасному світі створюється купа всього, а глядач-обиватель не завжди може зрозуміти, що відбувається. Я за те, щоб пояснювати, тому текст точно важливий, яким би він не був. Мені здається, це корисно для всіх: і для автора, і для глядача.
НАЙБІЛЬШ НЕЗВИЧНА ПОХВАЛА КАРТИНІ?
Була ситуація на Львівському ярмарку, яку організувала наша знайома культурна діячка. Не хочу нікого звинувачувати, або звучати, як сноб, але те, як мистецтво взаємодіяло з фестивалем пива, — було не дуже.
До моєї роботи підійшли якісь чоловіки, і я лише краєм вуха почула, що «той, хто таке малює, сто пудов наркоман». Я не здивувалася такій реакції. Схоже, що багатьом так здається, бо у свою адресу я вже чула коментарі про те, що я якась збоченка чи наркоманка. Але мені навіть по приколу таке чути: я нічого не вживаю, навіть не п'ю й не курю. Дуже часто чую від інших авторів, що й про них так кажуть. Нещодавно розмовляла з однією художницею, яку теж звинуватили в тому, що вона вживає наркотики. Це взагалі поширена реакція, тому це кумедно чути. Але жодних емоцій не викликає: ні негативних, ні позитивних. Я розумію, що усі люди різні, це нормально. Комусь потрібно мистецтво, комусь — ні, всі по-різному ставляться до цього.

НАЙБІЛЬШ НЕЗВИЧНА ПОХВАЛА КАРТИНІ?
Була ситуація на Львівському ярмарку, яку організувала наша знайома культурна діячка. Не хочу нікого звинувачувати, або звучати, як сноб, але те, як мистецтво взаємодіяло з фестивалем пива, — було не дуже.
До моєї роботи підійшли якісь чоловіки, і я лише краєм вуха почула, що «той, хто таке малює, сто пудов наркоман». Я не здивувалася такій реакції. Схоже, що багатьом так здається, бо у свою адресу я вже чула коментарі про те, що я якась збоченка чи наркоманка. Але мені навіть по приколу таке чути: я нічого не вживаю, навіть не п'ю й не курю. Дуже часто чую від інших авторів, що й про них так кажуть. Нещодавно розмовляла з однією художницею, яку теж звинуватили в тому, що вона вживає наркотики. Це взагалі поширена реакція, тому це кумедно чути. Але жодних емоцій не викликає: ні негативних, ні позитивних. Я розумію, що усі люди різні, це нормально. Комусь потрібно мистецтво, комусь — ні, всі по-різному ставляться до цього.

Я не знаю відповіді на це запитання. Я була за кордоном, але не діяла там саме в плані мистецтва. Мені здається, що в розвинених країнах митці хоча би більше потрібні. Принаймні те, що я бачу за кордоном, мені подобається значно більше, ніж у нас. Там цікавіше і веселіше бути митцем.
ВИ ПРОДАВАЛИ СВОЇ РОБОТИ ЗА КОРДОН?
ЧИ ДУМАЄТЕ ВИ, ЩО ЗА КОРДОНОМ ЛЕГШЕ БУТИ ЛЮДИНОЮ МИСТЕЦТВА?
Так, було декілька разів. Мені здається, будь-який продаж — це приємно. Тому за кордон, чи в Україні — неважливо.
ПРО ЩО ВАШЕ МИСТЕЦТВО? ПРО ІДЕАЛИ І ЩОСЬ ВИСОКЕ, ЧИ ПРО РЕАЛЬНІСТЬ ТА БУДЕННІСТЬ?
Про буденність і реальність, це точно. Я пишу про те, що відбувається зараз. Зрозуміло, що все, що я зображую, проходить крізь призму мого сприйняття та внутрішнього світу, але я доволі приземлена людина й не витаю у хмарах. Можливо, комусь здається інакше, і хтось звеличує моє мистецтво — мені дуже приємно. Але я знаю, про що це все, і це не про якісь вищі матерії. Хотілося би, звичайно, бо звучить дуже гарно, але це не так.
ПРО ЩО ВАШЕ МИСТЕЦТВО? ПРО ІДЕАЛИ І ЩОСЬ ВИСОКЕ, ЧИ ПРО РЕАЛЬНІСТЬ ТА БУДЕННІСТЬ?
Про буденність і реальність, це точно. Я пишу про те, що відбувається зараз. Зрозуміло, що все, що я зображую, проходить крізь призму мого сприйняття та внутрішнього світу, але я доволі приземлена людина й не витаю у хмарах. Можливо, комусь здається інакше, і хтось звеличує моє мистецтво — мені дуже приємно. Але я знаю, про що це все, і це не про якісь вищі матерії. Хотілося би, звичайно, бо звучить дуже гарно, але це не так.
ЯКУ ПОРАДУ ВИ Б ДАЛИ ПОТЕНЦІЙНОМУ ПОКУПЦЮ?
Хах! Купуйте, не роздумуючи, вам сподобається! Але якщо серйозно, то я не можу змушувати людей купувати своє мистецтво. Я дуже люблю свої роботи та ціную їх. Людям, яким вони сильно подобаються, я можу їх навіть дарувати, тому що це приємно, правда ж?
Напевно, нічого не буду радити. Якщо хочеться — то хочеться, якщо не хочеться — то нічого не зробиш.
Тренуйте надивлен.I.сть I формуйте певний смак
Тренуйте надивлен.I.сть I формуйте певний смак
І МЕНІ 28 РОКІВ. Я ВІДРАХОВУЮ СВОЮ ПРОФЕСІЙНУ ТВОРЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ ВІД ТРАВНЯ 2020 РОКУ, АЛЕ ЗАГАЛОМ Я МАЛЮЮ ЗМАЛЕЧКУ. ПРОСТО 28 РОКІВ МЕНІ ЗНАДОБИЛОСЯ НА ТЕ, ЩОБ УСВІДОМИТИ СЕБЕ МИСТКИНЕЮ ТА НАВАЖИТИСЬ ОБРАТИ ЦЕЙ ШЛЯХ. ЛИШЕ У 28 РОКІВ Я ЗРОЗУМІЛА, ЩО ГОТОВА ПОЧАТИ СВОЮ ПРОФЕСІЙНУ ТВОРЧУ КАР’ЄРУ.
Я,
НАДIЯ
ХАРТ
У ЯКИХ СТИЛЯХ ВИ МАЛЮЄТЕ І ЧОМУ САМЕ?
В мене комбінована техніка: я поєдную гризайлевий підмальовок з лайн-артом. Я обрала це тому, що мені найкомфортніше працювати у графічній техніці, це моє.
У ЯКИХ СТИЛЯХ ВИ МАЛЮЄТЕ І ЧОМУ САМЕ?
В мене комбінована техніка: я поєдную гризайлевий підмальовок з лайн-артом. Я обрала це тому, що мені найкомфортніше працювати у графічній техніці, це моє.
ЧИ НАВЧАЛИСЬ ВИ У СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ ЗАКЛАДІ? МИТЦЮ ПОТРІБНА ХУДОЖНЯ ОСВІТА?
Так, у мене є художня вишка, я магістр мистецтв. Але я, мабуть, не буду оригінальною, якщо скажу, що класична освіта не завжди повноцінно тобі все розкриває, і після неї все одно потрібно самостійно навчатися якимось моментам. Загалом художня освіта потрібна, утім це залежить від самого художника і від того жанру, який він обере. Не всі ніші потребують якоїсь бази, тому все залежить від спрямування.
ЧИ ПОРІВНЮВАЛИ ВАШІ РОБОТИ З РОБОТАМИ ІНШИХ ХУДОЖНИКІВ? ЦЕ НЕПРИЄМНО?
На моє щастя — ні. Мабуть, тому що графіка не надто популярна як в Україні, так і у світі. Моя техніка з акцентом на штрихування: я не просто лінійно зображую предмет, я його заштриховую. Ця техніка чомусь зовсім не популярна. Особисто я бачила її лише в двох іноземних художників, а в інших — це зовсім інший тип графіки. Але якби мене порівнювали з кимось, я б, мабуть, не сильно зраділа. Хоча в залежності від того, хто порівнює: якщо це якийсь експерт з артіндустрії чи людина, яка в цьому розбирається, — то я задумалась би. Інша справа, якщо коментар йде від сторонньої людини, не сильно наближеної до мистецтва. Скоріше за все, питання полягатиме не в тому, що я створюю щось схоже на інших, а в тому, що в людини невеликий візуальний досвід.
ЩО ВИ НІКОЛИ НЕ НАМАЛЮЄТЕ?
Все може трапитися: можливо, колись я захочу намалювати щось незвичне для себе.
Ніколи ее намалюю щось, що відверто виражає негатив або агресію.
ЧИ ПОТРІБЕН МИСТЕЦТВУ ТЕКСТ?
Залежить від ніші. Якщо художник хоче досягнути якогось галерейного, світового рівня, тоді потрібно свою практику підкріплювати теорією — ідейно, концептуально. Зазвичай, коли митець не може пояснити свою творчість з кута зору своєї філософії чи ідеології, то це доволі поверхневе мистецтво. Але якщо ніша, наприклад, інтер’єрні картини або портрети на замовлення, то роботи вже не потребують розгорнутого пояснення, це просто ремесло — і це не є погано.
НАЙБІЛЬШ НЕЗВИЧНА ПОХВАЛА КАРТИНІ?

Мені часто кажуть, що я можу малювати гроші. Я розумію, що люди адресують це як комплімент, але для мене він дуже дивний і сумнівний. Кожний другий рекомендує малювати гроші, а я у відповідь дякую й подумки відмічаю, який це «оригінальний» жарт.

НАЙБІЛЬШ НЕЗВИЧНА ПОХВАЛА КАРТИНІ?

Мені часто кажуть, що я можу малювати гроші. Я розумію, що люди адресують це як комплімент, але для мене він дуже дивний і сумнівний. Кожний другий рекомендує малювати гроші, а я у відповідь дякую й подумки відмічаю, який це «оригінальний» жарт.

Ні, за кордон поки ще не продавала, у мене на це особисті причини. По-перше, я хочу досягти локального успіху. А по-друге, за кордон можна продавати на певних порталах, як-от Artfinder чи Saatchi Art, чиї алгоритми потребують великої активності. Специфіка моєї техніки не дозволяє мені дотримуватися такого ритму, тому я поки не наважуюсь розмістити свої роботи. Але зараз мені добре й на локальному ринку в Україні.
ВИ ПРОДАВАЛИ СВОЇ РОБОТИ ЗА КОРДОН?
ЧИ ДУМАЄТЕ ВИ, ЩО ЗА КОРДОНОМ ЛЕГШЕ БУТИ ЛЮДИНОЮ МИСТЕЦТВА?
Так, за кордоном зовсім інший цінник. Якщо твої роботи коштують понад 1000 €, то в Україні це вже чимала сума. А за кордоном — мінімальний старт. Тому з надвисокими цінами продавати можна хіба що «за бугром».
ПРО ЩО ВАШЕ МИСТЕЦТВО ? ПРО ІДЕАЛИ І ЩОСЬ ВИСОКЕ, ЧИ ПРО РЕАЛЬНІСТЬ ТА БУДЕННІСТЬ?
Я ще насправді у пошуках власної ідеології, яку б хотіла транслювати у світ. Як вже казала, я лише рік займаюсь мистецтвом професійно. Спочатку моїм пріоритетом було визначитися з технікою та нішею, загалом сформувати для себе стилістично-візуальний вектор. Стосовно тем, які я хочу порушувати у своїй творчості, то це дуже складне питання. Мене як мисткиню цікавлять соціальні проблеми й українська культура. Наприклад, мене дуже надихає місто, де я народилася, працюю та живу — Київ. Хотілося би й про нього щось малювати.
ЯКУ ПОРАДУ ВИ Б ДАЛИ ПОТЕНЦІЙНОМУ ПОКУПЦЮ?
Я б порадила більше дивитись на мистецтво в Інтернеті. Зараз це доволі легко: навіть у Pinterest можна знайти якусь прикольно дошку підбірки інтер’єрів з класним мистецьким рішення, де на стінах висять полотна сучасних митців. Також дуже раджу ходити в Києві до класних місця, типу як коворкінг Kooperativ чи артбар “Ангар”, де архітектура та інтер’єр взаємодіють з роботами сучасних українських художників. Загалом, тренуйте надивленість і формуйте певний смак.
М.I.ж концепц.Iєю I душею я б обрала душу
М.I.ж концепц.Iєю I душею я б обрала душу
МЕНІ 28. НАРОДИВШИ ПЕРШУ ДИТИНУ, Я ЗРОЗУМІЛА: ЩОБИ НАДАЛІ ВИПЛЕСКУВАТИ СВОЮ ЕНЕРГІЮ, МЕНІ ПОТРІБНО МАЛЮВАННЯ. Я ЗАЙМАЛАСЬ ЦИМ УСЕ ЖИТТЯ: МАЛЮВАЛА В КНИЖКАХ, НА ПОЛЯХ ЗОШИТІВ, СИДЯЧИ НА ЛЕКЦІЯХ НА ЗАДНІХ ПАРТАХ.ХУДОЖНИЦЕЮ УСВІДОМЛЕНО І ПРОФЕСІЙНО Я ВИРІШИЛА СТАТИ ЧОТИРИ РОКИ ТОМУ.
Я,
ОЛЬГА
АБРОСИМОВА
У ЯКИХ СТИЛЯХ ВИ МАЛЮЄТЕ І ЧОМУ САМЕ?
Здебільшого попарт: портрети та натюрморти. По-перше, мені подобаються яскраві роботи, а по-друге, я до нестями захоплена фламандськими натюрмортами. Вони на чорному тлі зображують неймовірну кількість різних предметів, кожен з яких має свій особливий сенс. Існують навіть спеціальні словники з означеннями предметів фламандських портретів та натюрмортів, за допомогою яких можна скласти цілу картину про зображену людину, дізнатись хто вона й що робить. Цю ж техніку я застосовую у своїх роботах. У моїх портретах сукупність усіх деталей створює повноцінний образ.
ЧИ НАВЧАЛИСЬ ВИ У СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ ЗАКЛАДІ? МИТЦЮ ПОТРІБНА ХУДОЖНЯ ОСВІТА?
Ні, я закінчила магістратуру юракадемії, факультет правознавства. Спеціальність називалась «Підготовка кадрів до Міністерства закордонних справ». Тоді я була далекою від творчості. На п'ятому курсі я зрозуміла, що юриспруденція все ж не моє, і пішла навчатися фешн-ілюстрації. Так я отримала якусь базові знання у будові людського тіла, анатомії. Паралельно я почала вчитися шити й поринула в це з головою. У мене була купа суконь, машинки, оверлоки — два роки я шила для себе і подружок, частину продавала, брала участь в різних конкурсах. Утім, народивши першу дитину, я зрозуміла: щоби надалі виплескувати свою енергію, мені потрібно малювання. Я займалась цим усе життя: малювала в книжках, на полях зошитів, сидячи на лекціях на задніх партах. Тому я дістала своє старе масло і продовжила писати картини.
По-різному. З одного боку — потрібна, бо мені як людині, яка не має ходожньої освіти, дуже не вистачає її у якихось дрібницях. Мені буває важко написати руку або ж якийсь невимушений поворот голови. Я інколи забуваю поставити відблиск, оскільки в мене нема такої величезної художньої практики, і я не роблю це на автоматі, як професіонали.
З іншого боку, мені здається, що люди, які закінчують художню академію, дивляться на живопис лише як на можливість заробітку, оскільки нічого іншого не вміють. Я ж як людина з юридичною освітою завжди можу залишити все й піти працювати помічником нотаріуса. Напевно саме це дає мені можливість більш творчо мислити й експериментувати.
ЧИ ПОРІВНЮВАЛИ ВАШІ РОБОТИ З РОБОТАМИ ІНШИХ ХУДОЖНИКІВ? ЦЕ НЕПРИЄМНО?
Так, порівнювали. Не скажу, з ким саме, але з однією сучасною американською художницею. І знову-таки, порівнюють з роботами фламандських художників, адже я використовую цю ж техніку лесування, коли тоненькі шари фарби накладаються одне на одного.
Мені все приємно, — лише нехай говорять хоч щось. Люди, які порівнюють, все одно хоч якось оцінюють мою творчість; вона їм запам'яталась. Зараз неможливо намалювати щось унікальне: все одно хтось за кимось щось повторив у відтінку чи у техніці. Неможливо винайти велосипед.
ЩО ВИ НІКОЛИ НЕ НАМАЛЮЄТЕ?
Є дві сторони питання.
Перша — напевно, все-таки у мене не буде абстракцій. Може, я колись намалюю щось подібне, але цього ніхто не побачить. Як на мене, абстракції повинна малювати лише та людина, яка має освіту і вкладає в кожен мазок конкретний сенс. Зараз безліч художників пишуть абстракції як інтер'єрні картини. Нехай продають усе, що можуть, утім таким чином новим Мішелем Баскієм вони не стануть.
А друга — це те, на що мені не вистачить художніх навичок. Мені складно намалювати борсука, коли цього просить донька. Я починаю думати, скільки у цього борсука лапок, якої довжини у нього хвіст і як взагалі його малювати. Я дійсно не намалюю те, на що мені не вистачить навичок.
Текст потрібен. Мені як художниці хочеться розповісти більше про свою роботу. Всі портрети, які я пишу, — це збірний образ. Я продумую, яка ця дівчина, хто вона, який у неї настрій, яку вона сьогодні зробила зачіску та який колір манікюру їй намалювати. І все одно мені іноді хочеться розповісти більше.
Зараз читати текст під картинами просто необхідно, адже навіть очевидне часто буває неочевидним. Треба читати текст, щоб повністю розуміти автора.
ЧИ ПОТРІБЕН МИСТЕЦТВУ ТЕКСТ?
Ха, напевно, від мого чоловіка: «Ну, непогано. І що, це продасться?»
Загалом, всім подобаються мої роботи, але чомусь зараз не надто популярні портрети. Я можу писати їх на замовлення; купа людей ними цікавиться, а потім щось їх зупиняє. Не знаю. А так всім дуже подобається, всім стильно. У мене дуже публічні асоціації в роботах, і у кожній з них людина може знайти щось пов’язане з собою. Хтось подумає, що теж любить пити колу, хтось закохається в сережки або букет квітів, а ще хтось побачить травичку на картині і подумає: «І справді, треба з друзями покурити на вихідних». Кожен знайде якісь відгомони себе. Байдужими мої картини не залишають нікого.
НАЙБІЛЬШ НЕЗВИЧНА ПОХВАЛА КАРТИНІ?

ВИ ПРОДАВАЛИ СВОЇ РОБОТИ ЗА КОРДОН?

На жаль, ні, хоча дуже хотілося би вийти на американський рівень, оскільки попарт — це якраз-таки тема Америки. І коли я була в арт-галереях Нью-Йорку та Маямі, я думала, що мої роботи ідеальні для цього місця. Але на той час у мене не було при собі портфоліо, а чіплятися до людей я ще соромилася: боялася розповідати, ніби я велика художниця. Знову ж таки, якщо ти художник — потрібно мати нахабство. Художник, який просто сидить на стільці, не веде соціальних мереж та не показує свої роботи, не може бути успішним у наш час.

ВИ ПРОДАВАЛИ СВОЇ РОБОТИ ЗА КОРДОН?

На жаль, ні, хоча дуже хотілося би вийти на американський рівень, оскільки попарт — це якраз-таки тема Америки. І коли я була в арт-галереях Нью-Йорку та Маямі, я думала, що мої роботи ідеальні для цього місця. Але на той час у мене не було при собі портфоліо, а чіплятися до людей я ще соромилася: боялася розповідати, ніби я велика художниця. Знову ж таки, якщо ти художник — потрібно мати нахабство. Художник, який просто сидить на стільці, не веде соціальних мереж та не показує свої роботи, не може бути успішним у наш час.
ЧИ ДУМАЄТЕ ВИ, ЩО ЗА КОРДОНОМ ЛЕГШЕ БУТИ ЛЮДИНОЮ МИСТЕЦТВА?
На жаль, ні, хоча дуже хотілося би вийти на американський рівень, оскільки попарт — це якраз-таки тема Америки. І коли я була в арт-галереях Нью-Йорку та Маямі, я думала, що мої роботи ідеальні для цього місця. Але на той час у мене не було при собі портфоліо, а чіплятися до людей я ще соромилася: боялася розповідати, ніби я велика художниця. Знову ж таки, якщо ти художник — потрібно мати нахабство. Художник, який просто сидить на стільці, не веде соціальних мереж та не показує свої роботи, не може бути успішним у наш час.
ПРО ЩО ВАШЕ МИСТЕЦТВО ? ПРО ІДЕАЛИ І ЩОСЬ ВИСОКЕ, ЧИ ПРО РЕАЛЬНІСТЬ ТА БУДЕННІСТЬ?
Все якраз-таки про реальність: образ нас із вами. У мене багато схожих дівчат, дуже типових. Багато хто порівнює моїх персонажів з ким-небудь. Наприклад, є блондинка на картині, й одна бачить в ній Леді Гагу, друга говорить, що вона схожа на Настю Івлєєву, а третя взагалі бачить у ній дочку одного мера. Але у мене просто збірний образ. Відкрийте соцмережі та подивіться, як усі виглядають. Навіть я відразу назву 10 дівчат одного типажу.
Ще я додаю до своїх робіт вінтаж. Мені вкрай подобається надихатися голландським натюрмортами, додавати якісь старовинні вази або глечики, тарілочки й портсигари. Це подає контрасту картині.
ЯКУ ПОРАДУ ВИ Б ДАЛИ ПОТЕНЦІЙНОМУ ПОКУПЦЮ?
Оскільки я спілкувалася артконсультантом з приводу того, як собі обрати картини додому (намагаюся чоловікові прищепити любов до мистецтва), то дізналася, що людина повинна надавати перевагу таким роботам, які:
А. Подобаються йому та його душі. Коли людина дивитися на картину й розуміє, що 10 років потому вона не буде його дратувати, а ще через 50 років вона захоче передати її у спадок онуку.
Б. Підходять до якоїсь більш концептуальної ідеї. Можна збирати картини за певною концепцією або купувати роботи одного автора чи однієї теми.
Кожен обирає своє, але між концепцією і душею я обираю душу. Буває, що бачиш роботу і, заплющивши очі, продовжуєш думати про неї. Робота повинна залишити після себе якийсь слід. Особисто я завжди любила попарт, утім потрапивши до залу Моне в «Мома» у Нью-Йорку і побачивши величезну стіну з «ліліями» — я почала плакати.
ЗАЦІКАВЛЕНІ В РОБОТАХ ГЕРОЇВ?
Переходьте на їхні соціальні мережі знизу!
ТАМАРА ОВРАХ
ЖЕНЯ ЛIСНЯК
ЛIЗА ЖДАНОВА
НАДIЯ ХАРТ
IРИНА ШЕК
АЛЬОНА ШЛАПАК
ОЛЬГА АБРОСИМОВА